- голосоведення
- —————————————————————————————голосове́денняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
голосоведення — я, с. Мистецтво сполучення голосів в одне співзвучне ціле у поліфонічному творі. || Милозвучна, логічно зумовлена зміна звуків в окремих голосах поліфонічного твору … Український тлумачний словник
голосоведіння — я, с. див. голосоведення … Український тлумачний словник
лінеаризм — у, ч., муз. Голосоведення, основане на абсолютизації лінеарності … Український тлумачний словник
лінеарність — ності, ж. 1) Властивість за знач. лінеарний. 2) муз. Властивість голосоведення, що полягає у пріоритеті мелодичних (лінійних) зв язків між звуками у кожному з голосів … Український тлумачний словник
паралельний — а, е. 1) Який є паралеллю, утворює з чим небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний. •• Парале/льне сполу/чення (вві/мкнення) введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола.… … Український тлумачний словник
перечення — я, с. 1) Дія за знач. перечити. 2) муз.Суперечність між звуком натурального ступеня в одному голосі та його альтерованою зміною в іншому голосі. 3) муз. Прийом голосоведення, коли у різних голосах двох суміжних акордів зустрічаються звуки одного… … Український тлумачний словник